Парвовірус B19 — це вірус, який хоч і часто асоціюється з легкою застудою чи висипом у дітей, насправді може стати причиною серйозних ускладнень, особливо у дорослих, вагітних жінок і людей з ослабленим імунітетом. Він входить до родини Parvoviridae і є єдиним відомим вірусом, що викликає інфекцію у людини. Детальний розбір діагностики, симптомів та можливих наслідків інфікування опубліковано за посиланням https://biocor-tech.com/blog/parvovirus-b19-diagnostyka-symptomy.
Що таке парвовірус B19?
Цей вірус найчастіше передається повітряно-крапельним шляхом або через контакт із зараженою кров’ю. У дітей його найчастіше асоціюють із так званою “п’ятою хворобою” (еритема інфекціозна), яка проявляється характерним червоним висипом на обличчі. Проте у дорослих симптоми можуть бути серйознішими або навіть зовсім відсутніми, що ускладнює діагностику.
Основні симптоми
У більшості людей симптоми парвовірусу B19 нагадують грип чи звичайну респіраторну інфекцію:
- загальна слабкість;
- головний біль;
- біль у суглобах (особливо у дорослих);
- підвищення температури;
- висип на обличчі або тілі (частіше у дітей);
- у рідкісних випадках — анемія, особливо у людей із хронічними гематологічними захворюваннями.
У вагітних інфекція парвовірусом може призвести до ускладнень, зокрема внутрішньоутробної загибелі плода або набрякової форми плоду.
Діагностика
Визначити наявність вірусу допомагає серологічне тестування — виявлення антитіл IgM і IgG до парвовірусу B19. Імуноглобуліни IgM свідчать про гостру фазу інфекції, а IgG — про перенесене захворювання або імунітет. Додатково може проводитися ПЛР-аналіз (полімеразна ланцюгова реакція), що дозволяє виявити ДНК вірусу в крові або інших біологічних рідинах.
Хто у зоні ризику?
- Вагітні жінки (особливо на ранніх термінах)
- Пацієнти з анемією, таласемією або серповидноклітинною анемією
- Люди після трансплантацій, з ВІЛ або імуносупресивною терапією
- Медичні працівники, педагоги, працівники дитсадків
Профілактика та лікування
Специфічної вакцини проти парвовірусу наразі не існує. Основні профілактичні заходи — це ретельна гігієна, уникнення контактів із хворими та регулярне миття рук. У більшості випадків захворювання проходить самостійно без специфічного лікування. У важких випадках — призначається симптоматична терапія або переливання крові.
Хоча парвовірус B19 не завжди викликає серйозні проблеми зі здоров’ям, недооцінювати його не варто. Особливо пильними мають бути вагітні жінки, пацієнти з хронічними хворобами крові та люди з ослабленим імунітетом. Вчасна діагностика — ключ до ефективного контролю над вірусом. Якщо у вас є підозра або контакт із хворим — не зволікайте, зверніться до лікаря і пройдіть обстеження.
